Орфографічний словник української мови. 2005.
порозпилювати — I юю, юєш, док., перех. Розпиляти (дошки, колоди і т. ін.). II юю, юєш, док., перех. 1) Розпилити, перетворити на пил багато чого небудь. 2) Розпорошити з силою (рідини, порошкоподібні речовини і т. ін.) … Український тлумачний словник
порозпилюваний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до порозпилювати … Український тлумачний словник
по — прийм., з місц. і знах. відмінками. по. в сполученні з словами стає префіксом, який надає словам нового або відтінку нового значення слів. Слова з префіксом по. в своїй більшості мають те саме значення, що й в українській літературній мові, і… … Словник лемківскої говірки
